Сучасний вигляз музею "Зборівська битва"
 

МУЗЕЙ „ЗБОРІВСЬКА БИТВА"


Пам'ять віків оберігала ім'я старовинного міста Зборова. Нещасного була його доля , бо народжувалося з попелища , із залишків сплюндрованого ордою поселення Верхостав понад 760 років тому. Люди , які врятувались від винищення ординцями , в 1242 році шукали притулку на правому березі річки Стрипи. Так загибеллю Верхосгаву , започатковано нове поселення з назвою Зборів.

Сьогодні маємо можливість осмислити що відбувалося в Україні . з її народом в давні і недавні часи. Маємо можливість сказати і про Зборів , адже про старовинне місто знають не лише в Україні, а й за її межами. Бо велика історична перемога козацького війська над польською армією в серпні 1649 року поклала підвалини для розбудови Української Козацької держави. Про визвольні походи в Галичину під приводом Богдана Хмельницького розповідають експозиції і діорама музею „Зборівська битва".

Музей діє з 1995 року , коли була викінчена діорама /автор Степан Нечай/. Ініціатором його створення був журналіст , член Національної Спілки письменників України Григорій Баран /Радошівський/, який і нині очолює цей заклад збереження і використання історико-культурних пам'яток.

У верхніх двох залах відвідувачів зацікавлює зображення /діорама вирішального моменту битви. Бачимо церкву над крутосхилом , з дзвіниці якої козаки обстрілювали з гармат переправу польського війська через річку Стрипу. Є тут хоругви полків і сотень , відтворена ікона Божої Матері з розгорнутою Покровою /кінець XVII століття , художник невідомий /, булави , перначі, мортири з ядрами. А ще -барельєфи „ На козацькій раді",. Молитва дружинника" . передані для музею Володимиром Рйпецьким , скульптурне зображення Івана Підкови , подароване львівським митцем Петром Куликом.

Тут проходять уроки з історії рідного краю , приїжджають учні , студенти , забезпечується екскурсійне обслуговування відвідувачів. Вони довідуються про те , що хроніки , літописці , історики сказані вікам про Зборівську битву ще в сімнадцятому столітті. Європа читала Пєра Шевальє . француза ,учасника цієї події. Європа читала про Зборів іншого француза - Проспера Меріме. Вітав Богдана Хмельницького з перемогою вождь англійської революції Олівер Кромвель. Свідчать про цс книги , документи , ілюстративні матеріали. Гак , командир німецької піхоти Увальд /учасник битви склав каргу розташування польського й козацького таборів.

У нижніх двох кімнатах експозиції присвячені визвольним змаганням Українських Січових стрільців та підпільній і повстанській боротьбі проти окупаційних режимів. Привертають увагу стенди „ Стрілецькими дорогами синів Галичини " і „Співець Стрілецької слави Роман Купчинський ". Вони вирушали у вир боротьби добровольцями. Такими були брати Дідушки з Гарбузова - Василь , Петро і Володимир. Василь командував Куренем , Петрові довелося працювати поруч з Михайлом Грушевським , студіював міжнародне право , готував дисертацію: Але який жахливий кінець. У 1937 році його арештували й запроторили у табори „ ворогів народу ". Девятого жовтня 1937 року розстріляли на Соловках. Водночас там же розстріляли полковника Січових Стрільців Василя і чотаря Української Галицької Армії Володимира.

Чимало матеріалів зібрано і висвітлено про Романа Купчинського , який народився в селі Розгадові Зборівського району. Поет, композитор писав пісні, прозові твори , які виставлені у вітринах. У цій же кімнаті є постать чеського легіонера, який уособлює звитягу бойових побратимів-патріотів за незалежність своєї батьківщини. Другого липня 1917 року біля Зборова чеська бригада виступила проти австро-угорського війська, його фронтових укріплень. Про це свідчать тодішні світлини , спогади учасників битви , а також постійне вшанування пам'яті про полеглих легіонерів. Тут побував президент Вацлав Гавел , приїжджають керівники військових відомств , студенти , туристи. І щоразу поповнюють експозицію книжково-ілюстрованим матеріалом , військовими відзнаками , пам'ятками.

Вражають приклали мужньої поведінки учасників супротиву енкаведистській сваволі, знущань над їх родинами. Про це йдеться в кімнаті про Нескорену Зборівщину. Нині, коли Україна стала незалежною всі ці розповіді, документи мають пізнавальну та історичну цінність як джерело наших родинних і національних Святощів. Не втямили /інакше й не могло бути/ криваві повелителі в Києві й Москві структури повстанської боротьби , офіційних формацій підпілля , втаємничого в діях і активності населення. Тут , у музеї, читаємо повстанські листівки , вдивляємось у лиця п'яти братів з Калинівки , чотирьох братів з Беримівців , їх провідників , які не схилились перед загрозою смерті. Такі люди могли зродитися в добу визвольної боротьби.

Підходимо до ікони , вишитої риб'ячої кісткою Теклею Когут у більшовицькій неволі, оглядаємо світлини з сибірських таборів і заслань, передані для музею репресованими родинами. їх було й було , непохитних борців за волю й нашу національну гідність. Вони йшли вогонь і муки заради нас , йшли від села до села , читаємо у спогадах , лише їм знаними стежками. їх постаті живуть у піснях і молитвах , а ідеали сягають наших дум і сердець.

Є в музеї своя бібліотека. Є кімната для збереження й огляду ікон і церковних речей. І тут же при вході до нижніх кімнат мистецький твір Василя Садовника - скульптурне зображення козацького лицаря , полковника Івана Богуна. А перед музеєм , де гармати в мальвах , стоїть між двома калинами пам'ятник, гетьманові Богдану Хмельницькому', звитяжцеві Зборівської битви в серпні 1649 року.